- вшановувати
- —————————————————————————————вшано́вуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вшановувати(ся) — див. ушано/вувати(ся) … Український тлумачний словник
вшановувати(ся) — див. ушано/вувати(ся) … Український тлумачний словник
величати — а/ю, а/єш, недок., перех. 1) Називати кого небудь шанобливим ім ям, підкреслюючи цим свою повагу до нього. || розм. Називати кого небудь ім ям згідно з його чином; титулувати. || ірон. Називати когось яким небудь ім ям, прізвиськом, образливим… … Український тлумачний словник
данина — и, ж. 1) Найдавніша форма оподаткування населення, яка існувала у вигляді прямого державного податку, воєнної контрибуції або феодальної ренти. 2) перен. Належна частка, пайка. 3) чому, перен. Вияв уваги, пошани і т. ін. до кого , чого небудь. || … Український тлумачний словник
звеличувати — ую, уєш, недок., звели/чити, чу, чиш і звелича/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Створювати велич кому , чому небудь, сприяти величі, славі когось, чогось. || Робити значнішим кого небудь. 2) Вихваляти, прославляти кого , що небудь. 3) фольк.… … Український тлумачний словник
салютувати — у/ю, у/єш, недок. і док. Урочисто вшановувати кого , що небудь рушничними або артилерійськими залпами, ракетами, спуском і підняттям прапора і т. ін. || рідко. Приклавши руку до головного убору, вітати когось по військовому … Український тлумачний словник
сварог — а, ч., міф. Один з головних слов янських богів, бог неба й небесного вогню; згодом його почали вшановувати як покровителя ковальства, а також шлюбу та сім ї … Український тлумачний словник
шанувати — у/ю, у/єш, недок., перех. 1) Відчувати або виявляти глибоку повагу, пошану до когось, чогось; поважати. || також у спол. зі сл. повік, свято і т. ін. Цінячи когось, вшановувати. || чим і без додатка. Виконувати якісь церемоніальні дії,… … Український тлумачний словник